Справа №200/3936/21

24 червня 2025, 10:01

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

23 червня 2025 року Справа №200/3936/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі № 200/3936/21 за позовом Мітрухіна Василя Івановича до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

07 квітня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Мітрухіна Василя Івановича до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов’язання вчинити певні дії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у задоволенні позову Мітрухіна Василя Івановича до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов’язання вчинити певні дії – відмовлено повністю.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року апеляційну скаргу Мітрухіна Василя Івановича на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі №200/3936/21 - задоволено частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі №200/3936/21 - скасовано.

Адміністративний позов Мітрухіна Василя Івановича до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу з 25.06.2019 року по дату фактичної виплати – 05.03.2021 року, розрахувавши її розмір за методикою, відповідно до ст.3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати”.

17 червня 2025 року до суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про заміну боржника в адміністративній справі правонаступником, мотивуючи свої вимоги тим, що Мітрухін Василь Іванович з 01.04.2025 року змінив місце проживання, перебуває на обліку та отримує пенсію в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги про заміну боржника в адміністративній справі правонаступником є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини 2 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

На підставі зазначеного, з огляду на запровадження на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи, суд дійшов висновку про розгляд заяви в письмовому провадженні.

Згідно частини 1 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина 4 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частинами 1, 2 та 5 статті 15 цього Закону встановлено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

З наведеного нормативного визначення слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов`язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження.

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому виділяють дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17), від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15), від 12 червня 2018 року у справі №2а-23895/09/1270.

Відповідно частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Отже, стосовно юридичних осіб правонаступництво допускається у випадку їх злиття, приєднання, поділу та перетворення.

Частиною 1 статті 106 Цивільного кодексу України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Між тим, як свідчать матеріали справи, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області продовжує здійснювати свої повноваження, воно не ліквідовано та не реорганізовано, а отже виконує свої повноваження.

З урахування вказаного правового регулювання та підстав, які визначені заявником для заміни сторони виконавчого провадження суд приходить до висновку, що останнім не доведено правонаступництво у цій справі по відношенню до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, оскільки заявником не надано належних доказів щодо не можливості виконати рішення суду та наявності підстав для здійснення заміни сторони виконавчого провадження.

Враховуючи відсутність доказів, які б свідчили про передачу повноважень або перехід обов`язку щодо виконання судового рішення від 05 жовтня 2021 року на облік до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, суд дійшов висновку про відсутність підстав для заміни боржника у справі № 200/3936/21.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 248, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про заміну боржника в адміністративній справі № 200/3936/21– відмовити.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.В. Лазарєв