Рішення по справі № 200/9324/19-а

Завантажити скановану копію

Україна

  Донецький окружний адміністративний суд

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

      26 липня 2019 р.                                                                       Справа № 200/9324/19-а

приміщення суду за адресою:  84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського,  1

Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Ушенка С.В.,

суддів - Логойди Т.В., Лазарєва В.В.,

при секретарі судового засідання – Гуменному М.А.,

за участю

позивача – не з’явився,

представника позивача – Красненка Ю.В. (за ордером),

представника відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Кандидата в народні депутати України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року Погодіна Олега Васильовича (РНОКПП 2666510950; м. Київ, вул. Шота Руставелі, 38/13) до Окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 52 (Код ЄДРЮОФОПГФ 43044334; 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Грушевського, 2) про визнання дії щодо зупинення безперервного засідання комісії та самовільного залишення приміщення комісії протиправними та такими, що грубо порушують вимоги законодавства про вибори депутатів, порушують виборчі права громадян та права і законні інтереси кандидата в народні депутати України Погодіна Олега Васильовича, -

В С Т А Н О В И В:

Кандидат в народні депутати України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року Погодін Олег Васильович (далі – Позивач) 25.07.2019 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання у справі на 26 липня 2019 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на приписи ч. 1 ст. 94 Закону України «Про вибори народних депутатів України». Зазначає, що члени Окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 52 в період часу з 21 по 24 липня 2019 року декілька разів зупиняли роботу комісії, а саме засідання по встановленню підсумків голосування в одномандатному виборчому окрузі №52, яке повинно було продовжуватися безперервно до встановлення підсумків голосування. Вважає вказані дії такими, що грубо порушують вимоги Закону України «Про вибори народних депутатів України», затягують процедуру встановлення підсумків голосування в межах одномандатного виборчого округу № 52, можуть поставити під сумнів достовірність волевиявлення виборців і порушують його права як кандидата у депутати, у зв’язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з’явився з невідомих причин. Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві, та просив позов задовольнити. Проти здійснення судового розгляду справи без участі представника відповідача не заперечував.

З урахуванням особливостей провадження у справах даної категорії, а також приписів ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в судовому засіданні без участі представника відповідача. 

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи та оцінивши їх наявними доказами в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, судом встановлено наступне.

Так, згідно з пунктом 6 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюються на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Згідно з ч. 1 ст. 273 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

Основні засади, організацію і порядок проведення виборів народних депутатів визначає Закон України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 року №4061-VI (далі по тексту  - Закон).

Відповідно до ст. 12 Закону, суб’єктами виборчого процесу є, зокрема, виборчі комісії, утворені відповідно до цього Закону, та кандидат у депутати, зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом.

Позивач – Погодін Олег Васильович, зареєстрований кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 52, відповідно до постанови Центральної виборчої комісії від 24 червня 2019 року № 1229 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, висунутих Політичною партією «Опозиційна платформа – За Життя», в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року».

Постановою Центральної виборчої комісії від 31 травня 2019 року № 919 «Про утворення окружних виборчих комісій з виборів народних депутатів України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року» утворено Окружну виборчу комісію з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу №52 (далі – ОВК, Відповідач).

Таким чином, позивач в даних правовідносинах реалізує надані йому вказаним Законом  повноваження та має підстави на пред'явлення до суду даного позову, оскільки вказує на наявність, на його думку, порушень вимог чинного законодавства, які з огляду на наведені вище норми можуть порушувати його права та охоронювані Законом інтереси як суб’єкта виборчого процесу.

Порядок прийняття та розгляду документів дільничних виборчих комісій окружною виборчою комісією встановлений ст. 94 Закону.

Згідно ч. ч. 1 і 3 ст. 94 Закону, з моменту закінчення голосування окружна виборча комісія розпочинає засідання, яке продовжується безперервно до встановлення підсумків голосування у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу та в одномандатному окрузі. На цей час члени окружної виборчої комісії не можуть залучатися до виконання інших функцій, крім участі в засіданні виборчої комісії.

Засідання окружної виборчої комісії, зазначене у частині першій цієї статті, оформляється протоколом безперервного засідання, який підписується головою або головуючим на засіданні, а також секретарем виборчої комісії або членом виборчої комісії, який виконував на зазначеному засіданні обов'язки секретаря. До протоколу приєднуються (за наявності) окремі думки членів виборчої комісії, які брали участь у засіданні і не згодні з прийнятим окружною виборчою комісією рішенням.

З аналізу зазначеної правової норми вбачається, що засідання ОВК по встановленню підсумків голосування повинно розпочатись з моменту закінчення голосування і продовжуватись безперервно до встановлення підсумків голосування. При цьому, членам ОВК законодавцем встановлена лише заборона приймати участь у виконанні інших функцій, крім участі в такому засіданні.

Як встановлено судом, 21 липня 2019 року о 20-00 годині ОВК № 52 розпочато засідання по встановленню підсумків голосування у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу та в одномандатному окрузі, яке на час розгляду справи закінчено.

Позивач вважає порядок проведення зазначеного засідання ОВК № 52 таким, що здійснений з порушенням приписів ч. 1 ст. 94 Закону в частині його безперервності.

В підтвердження наявності вказаного порушення, яким його вважає позивач, його представником надано до суду засвідчені копії акту про порушення ОВК № 52 Закону України «Про вибори народних депутатів України» б/н від 24 липня 2019 року, доповідної записки членів ОВК № 52 Курдюкової Н.Є., Савенко Н.А. і Сафонової Д.Є. та скарги позивача до Центральної виборчої комісії на дії ОВК № 52, якими, на його думку, засвідчена обставина оголошення перерв у засіданні ОВК щодо встановлення результатів голосування.

При цьому зазначена скарга позивача не містить необхідних реквізитів, зокрема його підпису.

В своїх позовних вимогах позивач просить визнати дії відповідача щодо зупинення безперервного засідання комісії та самовільного залишення приміщення комісії протиправними та такими, що грубо порушують вимоги законодавства про вибори народних депутатів та права і законні інтереси суб’єктів виборчого процесу.

При цьому позивач зазначає, що дії відповідача, які виразились в зупиненні безперервного засідання комісії та самовільного залишення приміщення комісії, відображені в акті від 24.07.2019 та доповідній записці від 24.07.2019, можуть поставити під сумнів достовірність волевиявлення виборців.

Суд зазначає, що діяльність суб’єкта владних повноважень полягає передусім в активній поведінці виборчої комісії, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів конкретної особи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі – Конвенція)  та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що ст. 13 Конвенції гарантує наявність на національному рівні засобу правового захисту для реалізації прав і свобод, у якій би формі вони не забезпечувалися у національному правовому полі. Суд також підкреслив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.  Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З урахуванням цього Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема, через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити його реальне відновлення.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

У п. 3.6 мотивувальної частини рішення від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 у справі N 1-10/2004 Конституційний Суд України зазначив, що «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» має один і той же зміст. Згідно з тим самим рішенням охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, що є самостійним об'єктом судового захисту з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб.

З урахуванням завдань адміністративного судочинства та норм міжнародного договору, яким є Конвенція, передбачається перед усім ефективність способу захисту порушеного права.

Суд звертає увагу на те, що результатом проведення безперервного засідання за приписами ч. 3 ст. 94 Закону є оформлення протоколу безперервного засідання, на підставі якого встановлюються підсумки голосування в межах виборчого округу. Саме це рішення у формі протоколу є рішенням відповідача, яке має правові наслідки і може вплинути на права та інтереси позивача.

У спірних правовідносинах юридичним наслідком дій, які оскаржує позивач, є вчинення дій, які порушують безперервність проведення засідання, визначену ч. 1 ст. 94 Закону. У той самий час протокол щодо встановлення підсумків голосування в межах виборчого округу, оформлений відповідачем 25.07.2019, як слідує з тверджень представника позивача, не є предметом даного спору. Надання правової оцінки діям відповідача щодо порядку проведення засідання по встановленню підсумків голосування в межах виборчого округу не може вплинути на права та охоронювані законом інтереси позивача за умови чинності протоколу про встановлення підсумків голосування в межах виборчого округу і який є наслідком їх вчинення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що в даному випадку позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного, на його думку, права.

Крім того, доказами в адміністративному судочинстві, у розумінні ч. 1 ст. 72 КАС України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1 і 2 статті 73 визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, яким є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Допустимими є докази, які одержані в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 1 ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином вказані доводи позивача щодо порушення відповідачем вимог щодо безперервності засідання по встановленню результатів голосування є неприйнятними, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні вимог КАС України та Закону України «Про вибори народних депутатів України».

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв’язку з необґрунтованістю і недоведеністю заявлених у позові вимог.

Крім того, суд звертає увагу Позивача на те, що при подачі позову ним не сплачено судовий збір. З огляду на те, що в задоволенні позову судом відмовлено та відповідно до норм статей 132, 139 та 143 КАС України судовий збір підлягає стягненню з Позивача у розмірі 768,40 грн., у відповідності до Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись статтями  2, 6-8, 10, 19, 72, 90, 139, 191, 241-246, 273, 278 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- 

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Кандидата в народні депутати України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року Погодіна Олега Васильовича (РНОКПП 2666510950; м. Київ, вул. Шота Руставелі, 38/13) до Окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу №52 (Код ЄДРЮОФОПГФ 43044334; 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Грушевського, 2) про визнання дії щодо зупинення безперервного засідання комісії та самовільного залишення приміщення комісії протиправними та такими, що грубо порушують вимоги законодавства про вибори депутатів, порушують виборчі права громадян та права і законні інтереси кандидата в народні депутати України Погодіна Олега Васильовича – відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Кандидата в народні депутати України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року Погодіна Олега Васильовича (РНОКПП 2666510950; м. Київ, вул. Шота Руставелі, 38/13) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - 31211256026001, код ЄДРПОУ - 37993783, код банку 820019, отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету  22030106) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у дводенний строк з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку передбаченому статтею 272 КАС України. 

Повний текст рішення складено в нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 26 липня 2019 року.

Головуючий суддя                                                                           Ушенко С.В. 

Судді                                                                                                  Логойда Т.В.

                                                                                                           Лазарєв В.В.