Донецький окружний адміністративний суд

22 квітня 2021, 14:26

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2021 р. Справа №200/8931/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Мазура Альберта Григоровича до Великоновосілківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Мазур Альберт Григорович (адреса реєстрації: 83008, Донецька область, м. Донецьк, вул. Сомова, буд. 28, кв.74, РНОКПП 2502313732) звернувся до суду з адміністративним позовом до Великоновосілківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Центральна, 103, смт Велика Новосілка, Великоновосілківський район, Донецька область, 85500) з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області по невиплати пенсії Мазур Альберту Григоровичу з дати її припинення по день поновлення поточних виплат;

- визнати протиправною бездіяльність Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області по не перерахуванню пенсії (у зв'язку зі зміною грошового забезпечення) згідно зі статтею 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 р. №2262-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, починаючи з 01 січня 2018 року, з урахуванням проведених раніше виплат;

- зобов'язати Великоновосілківське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області перерахувати пенсію (у зв'язку зі зміною грошового забезпечення) згідно зі статтею 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 р. №2262-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, починаючи з 01 січня 2018 року, з урахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою;

- зобов'язати Великоновосілківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області виплатити Мазур Альберту Григоровичу, 05.07.1968 року народження (ІПН 2502313732) заборгованість за період, починаючи з дати її припинення по день поновлення поточних виплат (з урахуванням перерахунку моєї пенсії) на рахунок, відкритий раніше у акціонерному товаристві “Ощадбанк”, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою;

- звернути до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що як внутрішньо переміщена особа перебуває на обліку відповідача, та відповідачем виплата пенсії за спірний період не здійснювалась. Позивач вважає зазначені дії відповідача протиправними, з огляду на те, що виплату пенсії було припинено не з підстав, передбачених ст.49 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Крім того, зазначає, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” було збільшено грошове забезпечення військовослужбовців. Проте, відповідачем протиправно не проведено перерахунок пенсії, у зв'язку зі зміною грошового забезпечення. Вважає вказані дії відповідача протиправними та такими, що порушують його конституційні права на пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 05.10.2020 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 04.11.2020 вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням; призначено підготовче засідання на 24.11.2020.

Ухвалою суду від 24.11.2020 продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №200/8931/20-а на тридцять днів з дня закінчення шістдесятиденного строку, визначеного ч.4 ст.173 КАС України; відкладено підготовче засідання на 14.12.2020.

25.11.2020 на адресу суду від відповідача по справі надійшли пояснення, в яких зазначено, що надати витребувані матеріали справи у Великоновосілківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області не має можливості, оскільки позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії МВС.

Ухвалою суду від 14.12.2020 відкладено підготовче засідання на 23.12.2020; запропоновано Мазуру Альберту Григоровичу надати суду до 22.12.2020 письмово викладену думку щодо заміни неналежного відповідача - Великоновосілківське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області на належного - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Ухвалою суду від 23.12.2020 залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області як другого відповідача у справі; вирішено розгляд адміністративної справи розпочати спочатку; призначено підготовче засідання на 12.01.2021.

Ухвалою від 12.01.2021 відкладено підготовче засідання на 02.02.2021.

Відповідач-2 надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву позивача, у якому заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись на нормативно-правові акти з питань соціального забезпечення внутрішньо переміщених осіб. У наданому на адресу суду відзиві відповідач зазначив, що до 01.06.2019 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та пенсія позивачу зупинена Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області 03.05.2019 позивача взято на облік та розпочато виплату пенсії з червня 2019 року. Невиплаченою є сума пенсії за період з 01.04.2018 по 31.05.2019 у розмірі 21379 гривень 12 копійок. Вважає, що оскільки Кабінетом Міністрів України не визначений окремий порядок виплати пенсій за минулий період, дії Головного управління правомірні, а позовні вимоги передчасні. Зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не приймало жодних рішень щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу, оскільки на час взяття позивача на облік Головним управлінням пункти 1, 2 постанови КМУ № 103 та зміни до пункту 5 Порядку №45, додатка 2 до Порядку №45 визнані протиправними та нечинними рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року у справі №826/3858/18 апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року без змін. Після визнання протиправним та скасування пунктів 1,2 Постанови №103 інших рішень Кабінетом Міністрів України про умови та порядок проведення перерахунку пенсій не приймалося. Враховуючи, що асигнування з Державного бюджету України Пенсійному фонду України не збільшувались після набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18. пенсії виплачуються в розмірах, що склались станом на день набрання законної сили судовим рішенням, з урахуванням бюджетних асигнувань, визначених на цю мету. Таким чином, станом на момент розгляду даної справи, законодавчо не врегульовано питання проведення перерахунку пенсій колишнім працівникам Державної служби України з надзвичайних ситуацій у зв’язку із скасуванням пунктів 1,2 постанови КМУ №103.

Ухвалою суду від 02.02.2021 продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №200/8931/20-а на тридцять днів з дня закінчення шістдесятиденного строку, визначеного ч.4 ст.173 КАС України; відкладено підготовче засідання на 02.03.2021.

Ухвалою суду від 02.03.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.03.2021.

Представники сторін до судового засідання не з’явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

На підставі ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Мазур Альберт Григорович, 05.07.1968 року народження, є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії ВВ №412396, реєстраційний номер облікової картки платника податків 2502313732.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем-2 по справі, що позивач є одержувачем пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262 віл 09 квітня 1992 року з 09.10.2010 та перебуває на обліку управління як внутрішньо переміщена особа, згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14.02.2019 №1443050054.

Факт невиплати позивачу пенсії за період з 01.04.2018 по 31.05.2019 підтверджено наданим відповідачем-2 розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №0504018552.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів щодо прийняття відповідачем-2 окремого рішення про припинення виплати пенсії, в порядку, передбаченому ст.49 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно листа відповідача-2 №0500-0301-8/4949 на виконання Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 Головним управлінням направлено список отримувачів пенсії, які мають право на перерахунок згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб” до уповноважених структурних підрозділів відповідних Міністерств. 28.03.2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області отримано довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій від головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області від 26.03 2018 №01-945/12. В зв’язку з тим, що пенсійна справа була призупинена виплата пенсії з 01.04.2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області не проводилась, перерахунок пенсії згідно Постанови №103 не проводився. На підставі рішення від 02.04.2019 №26 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області поновлено виплату пенсію. 05.03.2019 (до початку виплати поновленої пенсії) набрало чинності рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, враховуючи постанову Шостого апеляційного адміністративного суду, яким визнано протиправними та нечинними п.п.1,2 Постанови №103, а також зміни до п.5 і додатку 2 Порядку №45. 14.09.2019 набрало чинності рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.05.2019 №826/12704/18, яким скасовано дію п.3 Постанови №103. У зв’язку зі скасуванням п.п.1,2,3 Постанови №103 для перерахунку пенсії немає підстав.

Отже, спірними питанням у справі є правомірність невиплати пенсії позивачу за період з 01.04.2018 по 31.05.2019 та не проведення перерахунку пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Закон України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (надалі – Закон № 2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв’язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до положень ст.1-1 зазначеного Закону законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (надалі - Закону № 1058-IV) та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону №1058-IV, загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, зокрема, законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом, та обов`язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов`язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом.

Пунктом 9 ч.1 ст.16 Закону №1058-IV передбачено, що застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

З аналізу вищенаведених норм можна прийти висновку, що порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

При цьому, відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов`язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні у справі “Суханов та Ільченко проти України” Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Тому невиплата позивачу пенсії відповідачем-2 за період з 01.04.2018 по 31.05.2019 за відсутності передбачених законами України підстав, є порушенням права позивача на отримання пенсії. При цьому, право на отримання пенсії є об`єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Втручання відповідача-2 у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

Відповідно до ст.13 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

За таких обставин, наявними матеріалами справи підтверджено невиплату заборгованості з пенсії позивачу з 01.04.2018 по 31.05.2019.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Отже відповідачем-2 порушено вимоги ст.19 Конституції України. При цьому, відповідач не допустив бездіяльності, а навпаки вчинив дії, що полягали у невірному застосуванні норм при здійснені пенсійних виплат, а тому саме дії відповідача-2 є протиправними.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про визнання дій відповідача-2 протиправними та задоволення позовних вимог в цій частині. Враховуючи, що суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача-2 щодо невиплати позивачу заборгованості з пенсії з 01.04.2018 по 31.05.2019, як наслідок, підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов’язання виплатити заборгованість з пенсії за період з 01.04.2018 по 31.05.2019.

Посилання відповідача-2 як на підставу невиплати позивачеві заборгованості з пенсії на те, що доплата не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування, суд не приймає до уваги, оскільки відсутність відповідного фінансування, не є передбаченою законом підставою для невиплати пенсії.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області по не перерахуванню пенсії (у зв'язку зі зміною грошового забезпечення) згідно зі статтею 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 р. №2262-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, починаючи з 01 січня 2018 року, з урахуванням проведених раніше виплат; зобов'язання Великоновосілківське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області перерахувати пенсію (у зв'язку зі зміною грошового забезпечення) згідно зі статтею 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 р. №2262-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, починаючи з 01 січня 2018 року, з урахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою, суд зазначає наступне.

Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процитована норма ст.43 Закону міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо згодом пенсіонером буде подано додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393" затвердив Порядок №45.

Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 1 п.5 Порядку №45 в редакції постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

При цьому у Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою №103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

Суд зазначає, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45.

Проте, зміни, внесені постановою №103, зокрема, до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.

Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, ГУ ПФУ у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився.

Таким чином, ст.63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.

Кабінет Міністрів України у Порядку №45 обумовив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб також було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 .

Цими змінами п.5 Порядку №45 викладено в такій редакції: 5. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Таким чином, саме постановою Кабінету Міністрів України №103 визначено право і підстави перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), отже у зв`язку з прийняттям цієї постанови у позивача виникло право на перерахунок раніше призначеної пенсії.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачу з 01.04.2018 було призупинено виплату пенсії, у зв`язку з чим перерахунок пенсії позивачу ГУПФУ в Полтавській області та відповідачем-2 після поновлення виплати пенсії, не проводився.

Стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Зміни до ст.63 Закону № 2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Крім того, постановою КМУ №103 не скасовувалася та не визнавалася нечинною постанова КМУ №45 від 13.02.2008. До останньої постанови були лише внесені зміни щодо змісту пунктів Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45), відносно умов та розмірів перерахунку пенсії.

Тому суд приходить до висновку щодо необхідності відновлення права позивача на отримання у повному об`ємі належних йому сум пенсії за період з 01 січня 2018 року, які повинні бути розраховані та виплачені відповідно до чинних у зазначений період нормативно-правових актів, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача-2 щодо не проведення перерахунку пенсії (у зв'язку зі зміною грошового забезпечення) згідно зі ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 р. №2262-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, починаючи з 01 січня 2018 року, з урахуванням проведених раніше виплат та зобов'язання відповідача-2 перерахувати пенсію (у зв'язку зі зміною грошового забезпечення) згідно зі статтею 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 р. №2262-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, починаючи з 01 січня 2018 року та виплатити кошти з урахуванням раніше сплачених.

Суд зауважує, що вимога позивача про зобов`язання виплатити пенсію з урахуванням заборгованості шляхом перерахування коштів на картковий рахунок, відкритий в АТ Ощадбанк, не може бути розглянута судом як окрема позовна вимога, оскільки згідно з п. 6 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка. Для внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509, уповноваженим банком є АТ Ощадбанк.

Таким чином, отримання позивачем пенсії шляхом перахування на картковий рахунок, відкритий в АТ Ощадбанк, є безспірним.

Що стосується позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити виплату пенсії невідкладно та однією сумою, суд зазначає наступне.

Право на захист - це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: “Права і свободи людини і громадянина захищаються судом” (стаття 55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Отже, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити виплату пенсії невідкладно та однією сумою, на думку суду, є передчасними та задоволенню не підлягають.

З цих підстав, також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача виплатити заборгованість з виплати пенсії (з урахуванням перерахунку пенсії), оскільки зазначений перерахунок ще не проведено відповідачем.

Разом з тим, як встановлено судом вище, позивач перебуває на обліку у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке нараховує та виплачує пенсію позивачу, тому саме Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області є належним відповідачем у справі, отже, позовні вимоги до Великоновосілківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та статтями 17, ч.5 ст.19 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Відповідно до положень ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п’ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, дослідивши наявні матеріали справи, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача та з урахуванням положень ч.2 ст.9 КАС України. Одночасно суд зазначає, що задоволення позовних вимог таким чином не змінюють суть позовних вимог.

Що стосується клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зауважує на таке.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положення ст.382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб'єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб. За таких обставин відсутня необхідність застосування положень ст. 382 КАС України.

Щодо вимоги про допуск негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає таке.

За змістом ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів.

Оскільки у вказаній справі спір стосувався відновлення виплати вже призначеної пенсії, а не присудження її виплати, то негайне виконання рішення суду в цьому випадку не застосовується.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №694/683/17.

Відповідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Ухвалою суду від 05.10.2020 позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС України).

В той же час, відповідно до ч.8 зазначеної статті Кодексу, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що спір виник внаслідок невиконання відповідачем-2 вимог чинного законодавства України, суд вважає за можливе, в даному випадку, обов'язок щодо відшкодування судових витрат в повному обсязі покласти на відповідача-2.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Мазура Альберта Григоровича (адреса реєстрації: 83008, м. Донецьк, вул. Сомова, буд. 28, кв.74, РНОКПП 2502313732) до Великоновосілківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (за місцезнаходженням: 85500, Донецька область, смт.Велика Новосілка, вул. Центральна, 103, код ЄДРПОУ 42171290), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, Донецька область, м. Слов’янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати Мазуру Альберту Григоровичу заборгованості з пенсії за період з 01.04.2018 по 31.05.2019.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити Мазуру Альберту Григоровичу заборгованість з пенсії за період з 01.04.2018 по 31.05.2019.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення Мазуру Альберту Григоровичу перерахунку пенсії (у зв'язку зі зміною грошового забезпечення) згідно зі статтею 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 р. №2262-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, починаючи з 01 січня 2018 року, з урахуванням проведених раніше виплат.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати Мазуру Альберту Григоровичу пенсію (у зв'язку зі зміною грошового забезпечення) згідно зі статтею 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 р. №2262-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, починаючи з 01 січня 2018 року та виплатити кошти з урахуванням раніше сплачених.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Повне судове рішення складено 30.03.2021.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька