Донецький окружний адміністративний суд

09 лютого 2022, 11:35

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

31 грудня 2021 р. Справа №200/19164/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Мазура Руслана Олександровича до Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Мазура Руслана Олександровича до Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, в якому позивач просив:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради щодо нарахування та виплати не в повному обсязі Мазуру Руслану Олександровичу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій;

- зобов'язати Управління соціального захисту населення Адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради нарахувати та виплатити Мазуру Руслану Олександровичу, недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Вивчивши подані матеріали, суддя дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України.

Крім того, згідно ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з позовної заяви позивач просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.

Статтею 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” встановлено, що разова грошова допомога щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

У відповідності до ст.17-1 ч.4 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Таким чином, 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована, відтак, початок перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обчислювати саме з цієї дати.

Дана позиція узгоджується з відповідними висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 06.02.2018 по справі №607/7919/17.

Згідно ч.ч.1 та 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).

Позовну заяву до суду позивач подав 22.12.2021, тобто із пропуском шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду.

На думку Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у справі 240/12017/19 від 31.03.2021 позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому суд враховує, що судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у справі № 240/12017/19 від 31.03.2021 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 (касаційне провадження К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів; позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду; в той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно, а відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Позивачем не надано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Згідно ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Суд зазначає, що справа №200/19164/21 відповідно до вимог ст.263 КАС України підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Отже, встановлені судом недоліки позовної заяви не можуть бути усунуті під час судового розгляду.

Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання позовної заяви з її копіями відповідно до кількості учасників справи, оформленої з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, із зазначенням вірного найменування відповідача; копії позовної заяви та доданих до неї документів для відповідача, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.

З огляду на наведене та керуючись ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Мазура Руслана Олександровича до Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення виявлених недоліків шляхом подання до Донецького окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку та доказів у їх обґрунтування.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Т.В.Загацька