З метою дослідження ставлення громадян України до судової влади, оцінки ними різних аспектів діяльності судів соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення Офісу Ради Європи в Україні були проведені два соціологічні опитування.  

З метою дослідження ставлення громадян України до судової влади, оцінки ними різних аспектів діяльності судів соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення Офісу Ради Європи в Україні були проведені два соціологічні опитування.

Члена Вищої ради правосуддя Світлани Шелест наголосила, що серед громадян, які мають нещодавній досвід спілкування із судами, переважає довіра до системи правосуддя: баланс довіри до судів у цілому є позитивним, тобто число опитаних, які довіряють судам (48,0%), було вищим, ніж число тих, хто не довіряє (41,6%). Ще вищою є довіра громадян, які контактували із судами, до місцевих судів: довіру місцевим судам висловили більшість опитаних – 54,4%, недовіру – 34,9%.

Серед опитаних на виході із судів порівняно з 2019 роком знизилася частка тих, хто вважає, що вони повинні відігравати вирішальну роль, і зросла частка тих, хто взагалі проти залучення громадськості», – зазначила вона.

Не отримує однозначного схвалення громадян також ідея залучати міжнародних експертів для призначення всіх суддів в Україні, зауважила Світлана Шелест. Проти цього висловилися 37% опитаних за загальнонаціональною вибіркою, 42,1% підтримали таку пропозицію, 20,9% - сказали, що важко відповісти.

Відповідаючи на запитання про участь іноземних експертів у процедурах призначення суддів в Україні чи перевірки кандидатів на посади членів Вищої ради правосуддя або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, 29,7% респондентів зазначили, що до виконання цих функцій не потрібно залучати іноземних експертів за жодних умов; 21,7% – лише за умови володіння ними українською мовою та досконалого володіння українською юридичною термінологією; 29,4% − навіть якщо іноземні експерти не володіють українською мовою та українською юридичною термінологією.

Світлана Шелест також звернула увагу на те, що успішність судової реформи, на думку громадян, залежить від комплексного впливу низки чинників: суспільно-політичних змін, реформи органів державної влади, виконання судових рішень, зміни правосвідомості громадян, реформування прокуратури, органів досудового слідства, правничої освіти, адвокатури, запровадження єдиних стандартів правничої професії.

Пресслужба суду за повідомленням Вищої ради правосуддя