Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Представники проектів міжнародної правової допомоги та органів і установ системи правосуддя висловили стурбованість відсутністю відкритої правової дискусії щодо подальшої судової реформи. Про це йшлося під час п’ятого засідання Міжнародної консультативної ради при Вищій раді правосуддя 11 вересня 2019 року.
Міжнародна консультативна рада – постійно діючий колегіальний дорадчий орган, утворений при Вищій раді правосуддя відповідно до рішення ВРП 13 червня 2017 року для розвитку і підтримання міжнародних зв’язків між Вищою радою правосуддя, органами й установами системи правосуддя України та іноземних держав, а також міжнародними організаціями, зокрема, з метою впровадження Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015–2020 роки, затвердженої Указом Президента України від 20 травня 2015 року, та виконання інших завдань судової реформи в Україні.
Учасники засідання обмінялися думками з приводу реалізації Стратегії та напрямів подальшого реформування системи правосуддя.
Відкриваючи засідання, Голова Вищої ради правосуддя Володимир Говоруха, зокрема, наголосив, що метою зустрічі є обговорення усіх актуальних питань судової реформи, діяльності органів суддівського врядування, здійснення дисциплінарної практики стосовно суддів, створення Служби судової охорони, Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подолання дефіциту суддівських кадрів тощо. «Стратегія не була реалізована повною мірою, і це критикується в суспільстві », – сказав він, зауваживши, що водночас чимало питань виникає і до ініційованих Офісом Президента змін до чинного законодавства.
Напередодні ВРП затвердила консультативний висновок стосовно проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (реєстраційний № 1008 від 29 серпня 2019 року), внесеного на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи Президентом України, у якому висловила низку застережень до законопроекту.
Під час засідання Міжнародної консультативної ради керівник Проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Довідас Віткаускас наголосив, що Проект проводить оцінку стану впровадження Стратегії, того, що не вдалося реалізувати чи що було реалізовано неякісно.
Заступник керівника Програми USAID «Нове правосуддя» Наталія Петрова повідомила, що представники донорської спільноти висловили свою стурбованість з приводу низки положень законопроектів під час засідання Комітету з питань правової політики 10 вересня 2019 року.
Експерт Проекту Європейського Союзу «Право-Justice», суддя Анна Адамська-Галлант (Польща) підтримала негативні експертні висновки, зокрема щодо передбаченого в законопроекті № 1008 зменшення кількості суддів Верховного Суду: «Це дуже небезпечний сигнал, бо це підтверджує думку, що суди завжди політизовані, адже кожна нова влада починає зі зміни судів. І всі донори представили спільну думку, що ми противники цього рішення».
На думку координатора сектору верховенства права і боротьби з корупцією Представництва Європейського Союзу в Україні Манфредаса Лімантаса, зменшення на 50 % складу Верховного Суду не вирішить проблем, що існують, а навпаки, може погіршити ситуацію.
Манфредас Лімантас також критично висловився щодо передбаченого законопроектом застосування механізму люстрації, запропонованого механізму залучення міжнародних експертів, стислих часових меж для відбору експертів та недостатньо визначених умов їхньої роботи. Координатор сектору верховенства права і боротьби з корупцією наголосив, що Представництво Європейського Союзу в Україні й надалі надаватиме зауваження для вдосконалення законопроекту № 1008 до того, як Європейський Союз номінуватиме міжнародних експертів з боку організації.
Голова Ради суддів України Богдан Моніч зазначив, що РСУ бракує комунікації щодо змін, які пропонуються новою політичною командою, проте наголосив, що РСУ не отримала жодного критичного зауваження від суддів щодо законопроекту № 1008.
Микола Оніщук зауважив, що невирішеним залишилося питання уніфікації судочинства, реформи касаційного судочинства та наголосив, що робоча група отримала вже більш ніж тисячу пропозицій щодо вдосконалення процесуального законодавства, що є величезним резервом для покращення стану справ зі здійсненням судочинства.
Участь у засіданні, крім того, взяли представники Консультативної місії Європейського Союзу, Українсько-канадського проекту Підтримки судової реформи, Програми розвитку комерційного права Міністерства торгівлі США (CLDP), Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ДП «Інформаційні судові системи».
Прес-служба суду за повідомленням ВРП
_03_03.png)
