Відбувся захід організований за підтримки Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ) у форматі українсько-німецької фахової зустрічі з обговорення актуальних питань правосуддя та судової практики вищих судових інстанцій

Відкриваючи зустріч, Секретар Великої Палати ВС Всеволод Князєв зазначив, що питання незалежності судової влади сьогодні вкрай важливе й актуальне для України.

Суддя Федерального Верховного Суду Німеччини д-р Ульріх Франке зауважив, що суддівська незалежність є фундаментальним принципом, як і принцип поділу влади. Також він звернув увагу, що незалежність судді полягає, зокрема, в тому, що його не можна звільнити чи перевести на іншу посаду просто за бажанням. Тим більше, зазначив доповідач, законодавець не може розпустити суд або зменшити чи обмежити штат суддів, оскільки це буде втручанням у незалежність суду. А суддя Федерального Верховного Суду Німеччини у відставці Хольгер Ротфусс доповнив, що незалежність судді забезпечується і достойною оплатою його праці.

Суддя ВП ВС Віталій Уркевич зазначив, що судовій владі в Україні доводиться постійно виборювати свої права. Так, парламент прийняв у цілому президентський проєкт Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування від 29 серпня 2019 року №1008, який, наголосив доповідач, містить загрози щодо суддівської незалежності.

За його словами, документ передбачає скорочення кількості суддів ВС, але незрозуміло, як буде проводитись їх відбір. Передбачено також скорочення суддівської винагороди суддів ВС без обґрунтування. Крім того, в законопроєкті йдеться про те, що дисциплінарні провадження щодо суддів можуть порушуватися за анонімними зверненнями, судді повідомлятимуться про це лише за три дні до початку розгляду скарги.

Голова Касаційного кримінального суду у складі ВС Станіслав Кравченко наголосив, що сьогодні питання дотримання гарантій суддівської незалежності є актуальним з огляду на окремі зміни, які пропонується внести до законодавства. Він також зауважив, що наразі потрібно зосередитися саме на питанні кадрового наповнення судів першої та апеляційної інстанцій, аби забезпечити своєчасний та якісний розгляд справ.

Станіслав Кравченко також розповів і про велику кількість безпідставних скарг на суддів, які подаються до Вищої ради правосуддя, зокрема, особами, не на користь котрих було ухвалено судове рішення.

Суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС Євген Синельников виступив із доповіддю «Узгодження принципу диспозитивності з гарантією доступу до правосуддя та принципом ефективності захисту прав судом». Він звернув увагу, що принцип диспозитивності при його реалізації поєднується з принципом законності, тобто права реалізуються сторонами у визначених законом межах. Наприклад, законом встановлено строки звернення до касаційного суду, вимоги щодо необхідності послатися у скарзі на порушення, які можуть бути підставою для касаційного перегляду справи, тощо. 

Доповідач зазначив, що попри запровадження касаційних фільтрів кількість відмов у відкритті проваджень КЦС ВС у порівнянні з Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зменшилась і становить близько 30% від усіх касаційних скарг. Це зумовлено, зокрема, й тим, що визначено певні категорії справ, у яких суд не може відмовити у відкритті касаційного провадження. «Це справи про спадкування та сімейні справи, не пов’язані з майновими вимогами. Хоча розуміємо, що у цих категоріях є такі справи, питання щодо відкриття касаційного провадження у яких доцільно залишити на розсуд суду касаційної інстанції.», – сказав Євген Синельников. 

Сергій Бурлаков звернув увагу, що нещодавно естопель запроваджено в українське процесуальне законодавство. Цей принцип полягає в тому, що процесуальна поведінка сторін також повинна відповідати первісній їхній поведінці. «На стадії подання позову, заперечення проти позову сторони формують своє волевиявлення, свою правову позицію. І якщо дозволити їм згодом міняти правову позицію, відмовлятися від певних заяв, визнання фактів, це може  ставити в нерівне становище іншу сторону», – сказав суддя КЦС ВС.

А Хольгер Ротфусс зазначив, що в цьому питанні Україна пішла далі, ніж Німеччина. Бо законодавство його країни містить лише застереження, що сторони мають діяти добросовісно, а деталі врегульовуються судовою практикою. «Але коли ви закріпили це в законі, то ви досягли більшого, ніж ми», – визнав суддя Федерального Верховного суду Німеччини у відставці.

У свою чергу суддя КГС ВС Олександр Банасько додав, що одним із способів забезпечення єдності судової практики також є участь суддів у просвітницьких заходах. «Незважаючи на критичні зауваження щодо такої діяльності суддів Верховного Суду, саме на таких зустрічах відбувається конструктивна дискусія та обмін досвідом між суддівським корпусом та юридичною спільнотою, що, з поміж іншого, позитивно впливає на єдність судової практики», – пояснив суддя.

Крім того, Олександр Банасько сказав про існування у соціальних мережах та месенджерах різних груп, створених за професійним спрямуванням, які включають у себе десятки тисяч учасників, де відбувається постійне кваліфіковане обговорення та моніторинг правових позицій Верховного Суду.

Підсумовуючи, Хольгер Ротфусс зазначив про користь від проведення таких заходів для всіх учасників. «Приємно, що на таких круглих столах ми можемо повчитися один в одного, а не лише висловитися щодо того чи іншого питання», – сказав він. А Всеволод Князєв звернув увагу на те, що в судочинстві є багато проблем, спільних для Німеччини та України. То ж він подякував іноземним гостям, за плідну співпрацю.

Прес-служба суду за повідомленням судової влади України