Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Від так, з 12 листопада 2019 року відеотрансляція засідань Вищої ради правосуддя відбуватиметься за новими правилами – лише за наявності клопотань та згоди всіх сторін, щодо яких розглядається питання порядку денного.
Такі зміни були внесені до Регламенту Вищої ради правосуддя 11 листопада 2019 року.
Окрім того, певні зміни порядку роботи торкнуться засобів масової інформації та вільних слухачів, які мають намір взяти участь у роботі Вищої ради правосуддя та її органів.
Законом України від 7 червня 2018 року № 2447-VIII внесено зміни до абзацу другого частини восьмої статті 30 «Засідання Вищої ради правосуддя, її органів» Закону України «Про Вищу раду правосуддя». Згідно із вказаною статтею особи, присутні в залі засідання, мають право робити письмові записи, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі засідання фотозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускається за згодою головуючого, якщо інше не передбачено законом.
Зазначене кореспондується із низкою міжнародних стандартів та експертних рекомендацій, наданих Вищій раді правосуддя.
Питання відкритості у роботі судових органів прокоментовані у Висновку № 7 (2005) Консультативної ради європейських суддів про правосуддя та суспільство, у якому розкрито питання допуску ЗМІ, зокрема телеканалів, до судової зали.
Відповідно до документа уся інформація, що надається судами ЗМІ, повинна передаватися у прозорий та недискримінаційний спосіб.
КРЄС рекомендує, що під час здійснення телевізійного запису судових слухань повинні використовуватися стаціонарні камери, а головуючий суддя повинен мати можливість приймати рішення щодо умов зйомок та переривання трансляції у будь-який час. Ці та будь-які інші необхідні заходи повинні захищати права осіб, які беруть участь у слуханнях, та забезпечувати, щоб слухання проводилися належним чином.
КРЄС наголошує, що слід також брати до уваги думку осіб-учасників процесу, зокрема в певних типах судових процесів, які стосуються приватних справ людей.
Можуть існувати причини першорядного характеру, які виправдовують проведення зйомок процесів у конкретних справах, які є чітко визначеними, наприклад для освітніх цілей або для збереження на плівці слухань, які мають особливе історичне значення для майбутнього використання.
У таких випадках КРЄС наголошує на необхідності захисту осіб – учасників слухань, зокрема через забезпечення того, що методи зйомки не заважають належному проведенню слухань.
КРЄС констатує, що такі обмеження можуть бути застосовані, оскільки ЗМІ іноді можуть втручатися в приватне життя людей, руйнуючи їхню репутацію або порушуючи презумпцію невинуватості, тобто здійснювати дії, щодо яких окремі особи мають юридичні підстави вимагати судового захисту своїх прав.
Окрім цього, в експертному Звіті за результатами аналізу положень Регламенту Вищої ради правосуддя, наданому у вересні 2017 року, проведеного експертами за підтримки Програми USAID реформування сектору юстиції «Нове правосуддя», зазначено, що питання відкритості і гласності діяльності ВРП є наразі одним із найбільш дискусійних.
З огляду на досить тривалі строки погашення дисциплінарних стягнень, встановлені Законом України «Про судоустрій і статус суддів», висловлення такому судді недовіри може стати серйозною проблемою.
Ця інформація шкодить репутації судді й органів судової влади в цілому.
Відповідно до пунктів 8.1–8.3 Рекомендацій щодо захисту приватності у роботі засобів масової інформації персональні дані осіб, які вчинили дрібні злочини чи адміністративні правопорушення, як правило, не слід оприлюднювати, якщо не існує суспільного інтересу, який переважає, зокрема, у випадку вчинення корупційних правопорушень. Водночас громадськість має право бути поінформованою про вчинені злочини, а також про розслідування, державне обвинувачення та судовий розгляд кримінальних справ.
Окрім того, Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію, відповідно до якої «головне, що необхідно для забезпечення авторитету правосуддя, – це довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти обвинувачуваним при розгляді кримінальних справ, а також усій широкій громадськості».
З іншого боку, наголошуючи на особливій ролі судової системи у суспільстві як гаранта справедливості й основоположних цінностей в державі, в якій панує верховенство права та яка має користуватися довірою суспільства для успішного виконання своїх функцій, ЄСПЛ стверджує, що може виникнути необхідність захистити цю довіру від руйнівних й, по суті, необґрунтованих посягань, особливо враховуючи ту обставину, що судді, які стали об’єктами критики, пов’язані обов’язком стриманості і мають утримуватися від відповіді на критику.
«Відкритий розгляд усього спектра питань, пов’язаних із притягненням судді до відповідальності, може зашкодити незалежності судді: якщо суддя, кримінальне або дисциплінарне провадження щодо якого є предметом розгляду ВРП, не відсторонений від посади і продовжує здійснювати правосуддя, коли таке провадження триває, він не може бути достатньою мірою незалежним. Тим більше, якщо сторони у справах знатимуть, що суддя є суб’єктом відповідальності, – а така ситуація буде неминучою, якщо усі засідання ВРП транслюватимуться в мережі інтернет, – він стає вразливим для будь-яких форм непроцесуального тиску на нього», – йдеться у Звіті.
Як убачається з висновку експертів, «повна відкритість процедури притягнення до відповідальності судді порушує низку особистих прав судді, зокрема таких, як презумпція невинуватості, право на приватність, право на повагу до людської гідності тощо».
На думку експертів, відкритий розгляд справ про відсторонення судді від посади, про обрання щодо нього запобіжних заходів може нашкодити і неупередженості, і всебічному розслідуванню такої справи, адже під час онлайн-трансляції засідань оголошуються дані досудового слідства, у тому числі оперативна інформація, оголошуються особисті дані судді, відомості щодо його професійної діяльності та низка інших важливих даних. У підсумку такий розголос може негативно відобразитися на кінцевому результаті кримінального провадження.
У документі наголошується, що законодавство країн ЄС передбачає в основному закрите провадження щодо судді. Вважається, що дисциплінарне провадження має бути таємним, щоб не зашкодити авторитету судової влади, а результат такого провадження має бути публічним і підлягає оприлюдненню.
Просте порівняння законодавства про відповідальність судді із законодавством про відповідальність інших посадовців нашої держави (прокурорів, державних службовців, правоохоронців) дає змогу дійти висновку, що жодна процедура дисциплінарної або кримінальної відповідальності таких осіб не є настільки відкритою та прозорою, як процедура розгляду справ у ВРП.
На сьогодні Вища рада правосуддя розкрила зміст принципу гласності і відкритості у своїй діяльності через таке:
-забезпечення кожній особі, справа якої розглядається в Раді, права брати участь у розгляді справи і знати про результати її розгляду;
-особи, які бажають бути присутніми на засіданнях, і надалі безперешкодно за посвідченням допускатимуться до залу засідання;
- порядок денний засідань, рішення Ради та її органів, як і до цього, публікуються на офіційному веб-сайті (hcj.gov.ua), доступному кожному громадянину;
- усі рішення оприлюднюються;
-відеотрансляція засідань Ради може відбуватися за наявності згоди усіх осіб, щодо яких розглядається питання порядку денного, за клопотанням та відповідно до рішення ВРП;
-особи, присутні в залі засідання, мають право робити письмові записи, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби;
-проведення в залі засідання фотозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускається за згодою головуючого, якщо інше не передбачено законом.
Пресслужба суду за повідомленням ВРП
_03_03.png)
